2023-2025

Київ, Україна

2023/2025

256 м²

Створити маленькі будиночки, які могли б легко розташовуватись між деревами – в садах, парках, лісах і бути інтегрованими в середовище.

Проєкт натхненний  спогадами про перший відпочинок в наметі, або в простому маленькому укритті зібраному із жердин та гілля, яке в дитинстві збирали в лісі.

Планувальна структура слідує двом принципам – монофункція та варіативність.

Монофункція виражена як простори з одним призначенням. Модулі спроєктовані, щоб бути достатньо мінімальними для певної функції. Один модуль - одна функція. Відповідно є різниця в розмірах – менший та більший модулі. Менший може бути холом, вбиральнею, ванною кімнатою, допоміжним приміщенням. Більший – це вітальня, спальня, сауна іт.д.

Варіантивність - це можливість створювати будь-які комбінації із цих двох модулів і підлаштовувати їх під обмежені простори ділянки.

Спосіб поєднання модулів ставить на перше місце – художній образ проєкту, виявити, виокремити намет, як первинну одиницю. Перехід між модулями, як третій елемент модульної системи, повністю прозорий – скляні підлога, стіни, стеля.

В архітектурі переходу закладений засіб збагачення композиції кожної готової комбінації. Це кут приєднання, завдяки якому, кожен модуль зміщується і повертається відносно сусіднього, створює ефект випадково поставлених наметів у лісі.

Заснована на протиставленні тез та єднанні в цілісний художній образ, який стає невід’ємною частиною середовища.

Перше протиставлення в чуттєвому плані - це спогади та мрії. Події з минулого, про досвід саморобних мікро просторів протиставлений мріям про футуристичний простір.

Друга теза в матеріальному втілені – протилежні до середовища матеріали, завдяки яким досягається єдність з ним. Це світла оболонка наметів відповідає за відбиття навколишніх кольорів залежно від пори року чи часу доби. 

Вона також підсилює нічний образ, який створюється за допомогою зовнішньої напівпрозорої сітки з кортенової сталі. Намет ніби світиться із середини, таким чином перенесений акцент із нічних вікон на об’єм плавних «тканин». 

В денний час друга оболонка відповідає за декілька задач.  Образ тканини уявного намету, який розкритий вітром довкола входів, вікон та переходів з модуля до модуля. Сітка здіймається вище основного об’єму будинку на тонких каркасах, які нагадують гілки та жердини і створюють плавний перехід силуєту  між архітектурою та середовищем.

Трапеційна форма вікон слідує темі відгорнутої тканини намету. 

Вікна в кожному модулі на чотири сторони для варацій поєднань, а також вікно в даху. Так створюється відчуття відкритості внутрішнього простору, що сприяє відчуттям буття на природі.

Протиставлення звичним життєвим просторам - похилі стіни, похилі трапеційні вікна, відсутність стель і коридорів. Ці елементи змінюють правила для архітектури відпочинку, і більше зосереджені на зміні уявлення про простір та взаємодії із ним.

Архітектура пропонує можливість поглянути на світ під іншим кутом. Завдяки системі поєднань кожен модуль – малий, великий і перехід в готовій комбінації мають по чотири вікна в унікальний бік завдяки куту приєднання. Це створює ефект нового пейзажу, іншого погляду на вже знайомі речі.

Перший парковий готель із таких модулів поставлений у парковій частині виставкового комплексу в Києві. Готель складається з 12 окремих комбінацій, різних поєднань та наповнень. Перша частина призначена для готелю, друга для комплексу саун, також на території в таких модулях розміщені рецепція та допоміжні приміщення. Комплекс розташований серед густої посадки дерев, щоб показати обережну інтеграцію в природне середовище.

Більше про цей проєкт читайте в Історіях створення Наметів (незабаром продовження за посиланням)